Геоінженерія

ЕЛЕКТРОДУГОВІ ПОКРИТТЯ З КОМПЛЕКСОМ ПІДВИЩЕНИХ ВЛАСТИВОСТЕЙ ДЛЯ ВІДНОВЛЕННЯ ТА ЗМІЦНЕННЯ ДЕТАЛЕЙ ГІРНИЧИХ МАШИН

2022-11-22T11:25:08+02:00

Мета та завдання. Дослідження та аналіз можливостей застосування відновлювальних електродугових покриттів при ремонті машин і механізмів, які застосовуються в різних галузях промисловості.

Методи дослідження. Дослідження пористості отриманих електродугових покриттів здійснювали за допомогою комп'ютерної металографії. Твердість визначали на приладі типу Віккерс. Вивчення теплофізичних властивостей покриттів проводили за методом динамічного калориметра. Міцність зчеплення покриттів з основою визначали методом "витягування штифта". Визначення зносостійкості проводили на машині тертя СМЦ - 2 за схемою «ролик-колодка» в умовах обмеженої мастила. Визначення областей когерентного розсіювання рентгенівського випромінювання для оцінки розмірів субструктури матеріалу покриття здійснювали методом рентгеноструктурного аналізу на установці ДРОН-3.

Основні результати. Отримав подальший розвиток електродуговий метод нанесення покриттів за рахунок удосконалення конструкції розпилювальної головки, що дозволило підвищити коефіцієнт використання матеріалу при їх напиленні та фізико-механічні, а також експлуатаційні властивості. Встановлено закономірності впливу електроімпульсного впливу на мікроструктуру і фізико-механічні властивості (твердість, щільність, міцність зчеплення, теплопровідність, зносостійкість) електродугових покриттів. Отримав подальший розвиток процесу передрекристалізаційної обробки напилених покриттів у напрямку термічної стабілізації полігонізаційної субструктури за рахунок подальшої деформації отриманих покриттів.

Висновки та практичне значення. Удосконалено електродуговий розпилювач, який дозволяє поліпшити якість композиційних покриттів шляхом збільшення швидкості частинок у високотемпературному гетерофазному струмені й зменшення кута її розкриття, що призводить до підвищення Кім при напиленні з 0,63 до 0,74. При цьому приріст твердості металевої матриці в композиційному електродуговому покритті становить 21%, їх міцність зчеплення з основою збільшується на 26%, зносостійкість в 6,9 раза в порівнянні з ненаповненим покриттям. Визначено оптимальні амплітудно-частотні параметри електроімпульсного впливу при електродуговому напиленні дроту Св-08Г2С (частота імпульсів – 6,5 кГц, амплітуда – 5 кВ), які забезпечують підвищення твердості до 35 %, міцності зчеплення з основою до 30% і зносостійкості покриттів 1,7 раза за рахунок подрібнення і прискорення напилюваних частинок. Встановлено оптимальні температуро-часові параметри передрекристалізаційної термічної обробки, які забезпечують подальше підвищення твердості покриттів за рахунок подрібнення субзерен до наномасштабного розміру включно. Показана можливість термічної стабілізації полігонізаційної субструктури електродугових покриттів, отриманих розпиленням дроту марки 12Х18Н10Т, шляхом їх додаткової пластичної деформації.

Застосування результатів досліджень, отриманих в роботі, надають можливість розширити номенклатуру дешевших напилюваних матеріалів для нанесення покриттів з підвищеними фізико-механічними та експлуатаційними властивостями на важко навантажені деталі машинобудування, електротехнічні вироби та деталі військово-промислового комплексу.

Ключові слова: електродугові композиційні покриття, електроімпульсний вплив, термічна обробка.

ОБҐРУНТУВАННЯ КОНСТРУКЦІЇ СКЛАДОВИХ ТРАНСПОРТНИХ МАШИН З ВРАХУВАННЯМ ТЕРМОДИНАМІЧНИХ ПРОЦЕСІВ РОЗГЕРМЕТИЗАЦІЇ УЩІЛЬНЮЮЧИХ ЕЛЕМЕНТІВ

2022-11-22T11:47:08+02:00

Мета та завдання. Дослідження фізико-механічних процесів, які супроводжують експлуатаційний цикл конвеєрних роликів з метою становлення основних факторів що впливають на ресурс і обґрунтування конструкції ущільнення для забезпечення максимального строку експлуатації і витрат виробництва. Для досягнення поставленої мети встановлено закономірності основних процесів, що супроводжують експлуатаційний цикл конвеєрного ролика, теплове розширення і охолодження простору ролика - “дихання”, нагрів ролика від атмосферного впливу, тертя ролика по конвеєрній стрічці і у підшипниках; створенно модель термодинамічної рівноваги елементів ролика, що поєднує основні процеси, що супроводжують експлуатаційний цикл; створено єдині рекомендації, які дозволять забезпечити максимального строк експлуатації і витрат виробництва конвеєрних роликів.

Результати дослідження. За результатами аналітичних досліджень основних процесів, що супроводжують експлуатаційний цикл конвеєрного ролика теплове розширення і охолодження простору ролика встановлено суттєве нагрівання простору ролика до 40ºС. Нагрів ролика призводить до ряду негативних явищ, серед яких можливо відділити нагрів змазки з втратою реологічних властивостей, нагрів ущільнень з втратою герметичністю, нагрів підшипників до температур близьких до критичних(90ºС). Зміна середньої температури ролика може призвести до суттевих значень зміни тиску (14600Па) за умов повної герметичності. Даний знакозмінний перепад тиску не можуть витримати жодне з відомих ущільнень які застосовуються для конвеєрних роликів. Для лабіринтних ущільнень при нагріванні відбувається повне вирівнювання тиску до рівня атмосферного, що породжує ефект “дихання”. У процесі “дихання” з вологе повітря конденсує певну кількість води, що шляхом електрохімічної корозії здатна повністю зруйнувати любу конструкцію конвеєрного ролика. Доведено неможливість герметизації простору конвеєрного ролика відомими конструкціями лабіринтних ущільнень, що потребує розробки нових технічних рішень щодо модернізації.

Наукова новизна. Створено модель термодинамічної рівноваги елементів ролика, що поєднає основні процеси, що супроводжують експлуатаційний цикл. Створена модель термодинамічної рівноваги елементів ролика показує лінійну залежність зміни температури нагріву від навантаження, опорів кочення підшипника і обичайки ролика.

Висновки та практичне значення. Рішенням, що дозволить мінізувати процес “дихання” ролика є ізоляція простору ущільнень і підшипників від внутрішнього простору ролика. Для реалізації даного рішення необхідно до кожного підшипника додати додатковий ряд ущільнень з протилежної сторони від зовнішньої. Також для зменшення ефекту “дихання” ролика через ущільнення доречно розгерметизовати простір ролика..

Ключові слова: конвеєр, лабіринтні ущільнення, нагрів, опір кочення, температура.

ДОСВІД ПІДСИЛЕННЯ ПІДЗЕМНОГО ПІШОХОДНОГО ПЕРЕХОДУ У ВОДОНАСИЧЕНИХ ҐРУНТАХ

2022-11-22T11:03:17+02:00

Мета та завдання. Мета проаналізувати проблематику осідання вертикальних та горизонтальних елементів підземних пішохідних переходів в умовах міста Києва (Перехрестя вулиць Мінеральна – Українська ) з урахуванням обводненої структури грунту. Знайти сучасне рішення даної проблеми з використанням наукового підходу.
Завдання: На прикладі підземного пішохідного переходу, виявити найдеформовані ділянки в елементах з’єднань вертикальних та горизонтальних конструкцій для подальшого опрацювання і винесення висновку для ліквідації подібних у майбутньому. З метою встановлення причин, що спричинили деформацію споруд, вирішення завдання з інженерного обстеження технічного стану їх залізобетонних конструкцій з інструментальним оглядом фактичної міцності, геометрії та моніторингового спостереження за нерівномірними опадами. За результатами проведених польових та камеральних робіт, з урахуванням вимог був розроблений комплекс підсилювальновідновлювальних інженерно-технічних заходів та рекомендований замовнику до реалізації.
Наукова новизна: у статті наведено приклад реалізації конструкції фундаментів підземних пішохідних переходів, що зводяться на водонасичених ґрунтах у складних інженерно-геологічних умовах з використанням будівельного водозниження, за технологічними захватками, з метою виключення нерівномірних деформацій осад фундаментів над зонами депресійних воронок від водозниження або штучних основах з
вертикальних цементогрунтових армоелементів, лобова частина яких повинна бути загорнута в надійні ґрунти основи.
Висновки та практичне значення. Герметизацію горизонтальних і вертикальних технологічних та осадово-температурних швів у конструкціях фундаментів, стін та покритті підземних споруд, доцільно виконувати із сучасних типів гідрошпонок, що сприймають гідравлічний напір від підземних вод та виявляють властивість набухання при контакті з водою підтоплення. Практичне значення: такі технологічні рішення, можна застосовувати при будівництві підземних пішохідних переходів в умовах щілної міської забудови, при наявності значних можливих вертикальних деформацій у водонасичених грунтах.
Ключові слова: водозниження, осаду, тріщина, депресійна крива, гірський тиск, гідроізоляція, паля, цементогрунтовий армоелемент, моніторинг.

ДОСЛІДЖЕННЯ ОСАДЖЕНЬ МЕТРОТУНЕЛЮ В УМОВАХ ВОДОНАСИЧЕНОГО НАМИВНОГО МАСИВУ

2022-11-22T11:12:45+02:00

Мета та завдання: аналіз та вибір доцільного способу покращення міцнісних характеристик ґрунтів шляхом укріплення в зонах послаблення та зменшення деформацій конструкцій перегінних тунелів, обгрунтування способів зміцнення основи конструкції тунелю метрополітену та грунтового масиву при осадженнях в умовах підземного простору. На основі аналізу запропонувати доцільнй метод та схематичне закріплення водонасиченого нвмивного грунтового масиву з стабілізацією осаджень та запропонувати спосіб для зменшення деформацій при вібропросіданні.

Методи дослідження: шляхом використання огляду та аналізу методів зміцнення грунтового масиву, геофізичних методів посилення основ піщаного водонасиченого масиву, рекомендовано комплексний підхід для реалізації підвищення рівня міцності тунелю метрополітену.

Наукова новизна: на основі виконаних ананалітичних досліджень визначенно параметри для зміцнення грунтів водонасиченого намивного масиву та запропонований комбінований метод зміцнення грунтового масиву та метод зменшення вібропросідання, що зумовлені швидкістю руху потягів у співвідношенні з силою тяжіння при коливанні конструкції основи перегінного тунелю метрополітену у водонасиченому намивному масиві з оптимізацією робіт, зменшенням термінів робіт та можливість застосування комбінованої схеми заповнення свердловин розчином та використання в умовах щільної міської забудови.

Висновки та практичне значення: комбінована схема зміцнення грунтового масиву за допомогою газової силікатизації та влаштування грунто-полімерних паль дозволить рівномірно зменшити осадження грунтів та конструкції без шкоди навколишньому підземному простору та щільній міській забудові, зокрема збільшить міцнісні характеристики та термін експлуатації перегінного тунелю.

Ключові слова: фізико-механічні властивості; водонасичений намивний масив; тунелі метрополітену; мілке закладення; геофізичні методи; осадження тунелю; закріплення тунелю, газова силікатизація; низьков’язкий поліуретан.

ПРО РУЙНУВАННЯ ТА РОЗМІЦНЕННЯ ГІРСЬКИХ ПОРІД ПІД ЧАС ВИБУХУ В ПЛАСТОВИХ УМОВАХ

2022-11-21T15:54:05+02:00

Мета та завдання. Аналіз та уточнення механізмів розміцнення та зміни структури монолітних і малотріщинуватих ГП при вибухах одиночних і розосереджених зарядів, визначення причин та модель їх еволюції у пласті. Для вирішення поставленої мети в роботі були поставленні наступні наукові задачі: 1. Оцінка силових чинників зовнішньої дії на гірську породу.
2. Термодинамічний аналіз і виявлення механізмів структурних змін в ГП на значній відстані від свердловини, які забезпечують зміну її продуктивності.
Методи дослідження. Для розв’язання поставлених задач було проведено: розрахунки згасання амплітуд ударних хвиль, які генеруються під час вибуху зосереджених і подовжених зарядів; аналіз результатів вибухових обробок нафтових, нафтогазових і газових свердловин з позицій підземної гідродинаміки і механіки гірських порід; енергетичний аналіз процесів та механізмів змін, які відбуваються навколо
свердловини в пласті.
Основні результати. Під час проведення досліджень було встановлено, що структурні зміни в ГП під час вибухів зарядів малої енергії, а також інших малоенергетичних методів зовнішньої дії на пласт відбуваються у вигляді розростання тріщинуватості ГП на мікро- і макрорівнях завдяки кооперативним ефектам від зовнішньої дії, внутрішньої енергії пласта і фізико-хімічному впливу пластових флюїдів. В роботі розглянуто механізми знеміцнення гірських порід в пластових умовах за наявності гірського і пластового тиску при малоенергетичних зовнішніх впливах. Експериментально на прикладах роботи нафтових, нафтогазових і газових свердловин показано, що перехід системи «свердловина – пласт» із одного термодинамічного стану в інший відбувається за час, який залежить від внутрішньої енергії пласта. Перехід – результат дії кооперативних ефектів сумісної дії зовнішнього впливу, внутрішньої енергії пласта і гірського тиску. Для газових свердловин цей час не перевищує кількох годин, або днів, для нафтових і нафтогазових з глибинами залягання пластів 3000…4000
м характерний час виходу свердловини на максимальну продуктивність складає ≈ (30 – 90) днів.
Висновки та практичне значення. У результаті проведеного аналізу, в умовах промислових випробувань вибухової технології - інтенсифікації, а також на основі розрахунків згасання та стиснення хвильових амплітуд досліджено, що в умовах дії гірського тиску спостерігаються характерні структурні зміни у ГП, що обумовлено
результатом вибуху кількох зарядів, які відбуваються на відстані до ≈ (80…100) R0. У
пластових умовах основною причиною появи таких протяжних зон підвищеної проникності навколо свердловини є кооперативні ефекти від спільної дії вибухових хвиль, пластових газів (метан, діоксид вуглецю, гелій і, можливо, водень), а також зміна гірського тиску в пласті при зниженні рівня рідини в свердловині в процесі її освоєння.
Практичне значення полягає у розумінні черговості технологічних операцій при проведенні роботи з інтенсифікації припливу нафти і газу.

ФІЛЬТРАЦІЯ ВУГЛЕВОДНІВ КЕРНАМИ ПОРИСТОГО СЕРЕДОВИЩА В ПОЛІ АКУСТИЧНИХ КОЛИВАНЬ

2022-11-21T16:16:09+02:00

Мета та завдання. Була поставлена мета дослідити вплив акустичних коливань на
фільтрацію вуглеводнів пористим середовищем. Для цього було виготовлено
експериментальну установку, підсилювач та пʼєзовипромінювач акустичних коливань;
підготовлені керни піщаника, виконані досліди та проведена оцінка маси фільтрованої
рідини.
Методи дослідження. В лабораторних умовах виконане експериментальне
дослідження впливу акустичних коливань частотою 2.7 кГц на фільтрацію вуглеводнів
керном піщаника для різних тисків. Підсилені коливання від електронного генератора
подавались на пʼзовипромінювач розташований в кернотримачі, який був заповнений
моторним мастилом; тиск в мастилі змінювали за допомогою редуктора та
манометрів. Маса фільтрованого керном мастила вимірювалось електронними
терезами.
Наукова новизна. Встановлено, що акустичні коливання ефективно впливають на
фільтрацію вуглеводнів пористим середовищем і збільшують фільтрацію на десятки
процентів.
Висновки та практичне значення. Досліди показали, що акустичні коливання в
пористому середовищі заповненому вуглеводнями підвищують фільтрацію вуглеводнів.
Використання акустичних коливань для обробки навколо фільтрового простору
свердловин дозволить підвищити дебіт свердловин.
Ключові слова: фільтрація вуглеводнів; пористе середовище; акустичні коливання;
свердловина; навколо фільтрова область; дебіт.

РЕАКЦІЯ ТУНЕЛЮ НА РУХ ҐРУНТУ ЗА ДОПОМОГОЮ СПРОЩЕНОЇ МОДЕЛІ

2022-09-08T11:00:07+03:00

Мета: провести аналіз виконується шляхом модальної суперпозиції реакції спрощеної моделі, що містить з'єднані згинальні та зсувні балки, що підтримуються пружинами типу Вінклера.

Завдання: показати спрощену модель з використанням сполучених балок Бернуллі та зсуву, що підтримуються пружинами типу Вінклера, для системної ідентифікації тунелів, схильних до рухів ґрунтів, викликаних землетрусами. Вводиться формулювання моделі та виводяться рішення у замкнутій формі для рівняння модальної характеристики та форми мод.

Методи дослідження: вводиться формулювання моделі та виводяться рішення у замкнутій формі для рівняння модальної характеристики та форми мод. Останні перевіряються за наслідками чисельних моделей. Потім представлений алгоритм ідентифікації системи, що демонструє його здатність відновлювати параметри моделі, коли записані часові інтервали прискорення вздовж тунелю порушуються через шум, а розташування датчиків змінюється. Представлена структура може використовуватися для первинного та простого відновлення реакції тунелю за наявності даних моніторингу або для планування кампаній моніторингу у новозбудованих або існуючих тунелях.

Основні результати: використовуючи простий генетичний алгоритм і запропоновану спрощену модель, було показано, що ідентифікація системи може бути виконана для змінних умов. Модель була протестована для двох різних землетрусів різної частоти, а також параметрично досліджено вплив розподілу датчиків по довжині тунелю. Результати тестів були навмисно скомпрометовані шляхом додавання білого шуму Гауса з дисперсією, що дорівнює тій, що спостерігалася під час руху землі. Було помічено, що для значень α >3,0 (тобто, коли вплив зсувного променя є значущим), параметри моделі можуть бути успішно відновлені. Отже, для таких умов запропонований підхід можна використовувати для відновлення важливих динамічних властивостей тунелю (наприклад, T1 або α), а також взаємодії ґрунту та конструкції шляхом відстеження змін kb після землетрусів. Для значень < 3 балка Бернуллі з базою Вінклера є дійсним представленням, спостерігаючи відмінності з моделлю, що включає основу Пастернака, є маргінальними.

Наукова новизна: інший підхід до параметричної ідентифікації системи використання спрощених моделей. Для тунелів такі моделі зазвичай складаються з балок на незалежних пружинах типу Вінклера, що включають як чисельні так і аналітичні схеми. Однак сейсмічну реакцію континууму (тобто грунту) можна краще змоделювати, включивши поперечну балку над основою Вінклера, що дозволяє взаємодіяти між окремими пружинами, а не використовувати один шар незалежних пружин. У геотехнічній сейсмостійкості аналогічний підхід використовувався для оцінки сейсмічної реакції пальових фундаментів та підпірних стін.

Висновки та практичне завдання: різні розподіли датчиків і зменшена кількість датчиків не призвели до істотних відмінностей у кінцевих результатах. Це спочатку показує, що положення датчика не є домінуючим параметром для випадку пʼяти датчиків уздовж довжини тунелю, закріплених на обох кінцях, і однорідних умов грунту та інших припущень, зроблених у статті. Слід провести подальші тести на реальних даних і датчиках, щоб вивчити вплив інших аспектів, таких як шум датчика.

Ключові слова: пружини Вінклера, грунт; грунт; модель; представлений алгоритм ідентифікації системи.

ПРОСТОРОВО-ЧАСОВІ ПАРАМЕТРИ ФРОНТУ СИЛОВОГО ПОЛЯ В СИСТЕМІ ВИДОВЖЕНИХ ЗАРЯДІВ

2022-11-22T10:04:42+02:00

Метою і завданням є вивчення характеру формування силового поля в п'ятковій області взаємодія верхніх торцевих частин сусідніх зарядів.
Результати досліджень. Виходячи з того, що поза зоною пластичних деформацій знаходиться силове поле створюваних напругами, близькими до пружних, аналітичні дослідження використовували спрощену обчислювальну апаратуру на основі за відомими даними про форму і числові значення силових і часових параметрів одиничного імпульсу від одиничний циліндричний заряд заданої маси і довжини.
Основні результати. Закономірності формування силового поля в граничних зонах дії системи суміжних видовжених зарядів. Явище деградації поля спостерігається поблизу торцевої частини зарядів, що негативно позначається на загальному механ аналізується ефект масового вибуху.

Висновки та практичні наслідки. Форма сумарного поля максимальних напружень на середені вісі між сусідніми зарядами, ініційованими одночасно з нижнього кінця, повинна мати прояви кумулятивного ефекту в області верхніх торцевих областей суміжних зарядів. Тому після похилих зустрічних фронтів потужності, як правило, мають відбуватися зустрічні зсуви мас спрямований у бік надствольного шару масиву гірських порід на рівні видавлювання. Техніка проведення формування висхідних рухів у міжзарядному об'ємі породи є новим технологічним елементом
що переймає досвід ведення масових підривних робіт згідно ефективн традиційна система комутації мережі свердловин у вигляді горизонтального клина або трапеції вирізати. Така традиційна схема ініціює послідовні попарні зустрічні масові зсуви з короткими уповільнення в напрямку бічного схилу уступу. На відміну від цієї схеми нова Технологія масового вибуху заснована на комбінованому прийомі одночасного зниження заряду початок у групах з 2-3 рядів і використання традиційних коротких уповільнень між групами до запобігти надмірному сейсмічному ефекту. Таким чином, у групах комбінована схема КСП «вертикальний клин», яка сприяє додатковому руйнуванню верхнього шару насадженого гірського блоку і зменшення виходу реалізована негабаритна фракція на рівні штампування.

Ключові слова: заряди, кумулятивний ефект, гірська маса, об’єм перезарядки, вибух, сейсмічний ефект, вертикальний клин.

ОБРОБКА СИПУЧИХ І СТРИЖНЕВИХ МАТЕРІАЛІВ У СПОЛУЧЕНИХ ПОСУДИНАХ

2022-11-22T10:32:37+02:00

Мета та завдання. Проведення досліджень динаміки вібраційної установки для обробки сипучих та стрижневих матеріалів і кінематики їхнього руху (циркуляції) в камерах напівсферичного типу.

Методи дослідження. Для досягнення поставленої мети проведено експертну оцінку існуючих підходів щодо методів обробки сипучих і стрижневих матеріалів в повітряному та рідинному середовищах.

Основні результати. Застосування вібрацій для теплового оброблення сипучих і стрижневих матеріалів дає змогу інтенсифікувати процес теплообміну, значно зменшити час оброблення, зберегти витрати палива, електроенергії, поліпшити якість продукції, знизити витрати на обслуговування та охорону довкілля. Наведено матеріали теоретичних досліджень динаміки вібраційної машини за різних видів коливань робочого органа та кількості віброприводів. Отримано аналітичні залежності параметрів коливань.

Наукова новизна. Застосування вібрацій при створенні високонадійних та ефективних технологічних агрегатів, які об’єднують виконання низькі технологічних операцій в одному пристрої.

Висновки та практичне значення. На основі аналізу вібромашин з рідинною та повітряною середою наведені результати досліджень, направлених на удосконалення технологій та відповідних технічних засобів для обробки сипучих, кускових та стрижневих матеріалів у повітряній та рідинних середовищах. В результаті рішення лінійних диференціальних рівнянь отримано параметри амплітуд, усталених коливань робочого органу установки з урахуванням переміщення точок робочих камер з урахуванням кутових коливань установки, отримано, що амплітуда вертикальних коливань точки дорівнює амплітуді колових коливань центра тяжіння установки. Отримані раціональні траєкторії коливань точок установки для визначення раціональних параметрів, виходячи з вимог технології обробки матеріалів. Розроблені методи розрахунку можна застосовувати при дослідженнях динаміки машини інших типів подібного класу, які містять в робочому просторі рідину. Конструкція установки дає змогу регулювати в широких межах амплітуду коливань і характер траєкторії точок робочого органу машини.

Ключові слова: стрижневий або сипучий матеріал, кінематика руху, обробка, вібраційні машини, траєкторії коливань, рідинне або повітряне середовище

ОБГРУНТУВАННЯ БУЛЬДОЗЕРНО-ЕКСКАВАТОРНО-АВТОМОБІЛЬНОГО КОМПЛЕКСУ ДЛЯ ЗНЯТТЯ РОЗКРИВНОГО ШАРУ ФЛЮВІОГЛЯЦІАЛЬНИХ ВІДКЛАДІВ В УМОВАХ СОСНІВСЬКОГО РОДОВИЩА ГРАНІТІВ

2022-02-10T16:48:09+02:00

Мета та завдання. Метою досліджень є обґрунтування доцільності та ефективності використання бульдозерно-екскаваторно-автомобільного комплексу із застосуванням бульдозерів-розпушувачів для зняття розкривного шару флювіогляціальних відкладів в умовах Соснівського родовища гранітів. Для досягнення поставленої мети необхідно: встановити закономірності поширення і особливості залягання флювіогляціальних відкладів; проаналізувати існуючи технологічні схеми розробки гравійно-піщаних покладів; обґрунтувати необхідність застосування технологічного комплексу обладнання для виймання флювіогляціальних відкладів в умовах кар’єру; встановити залежність продуктивності екскаватора від середнього розміру шматка породи.

Методи дослідження. Для вирішення поставлених задач застосовано комплексний підхід: аналіз і узагальнення попередніх досліджень щодо особливостей залягання флювіогляціальних відкладів та можливостей використання комплексів обладнання з розробки гравійно-піщаних гірських масивів; технологічне обґрунтування пропонованих інженерно-наукових рішень; аналітичний розрахунок змінної продуктивності екскаватору залежно від середнього розміру шматка породи.

Наукова новизна. Обґрунтована можливість застосування бульдозерно-екскаваторно-автомобільного комплексу обладнання для зняття розкривного шару флювіогляціальних відкладів на кар’єрах скельних гірських порід. Отримана аналітична залежність зміни продуктивності екскаватора від середнього розміру шматка порід флювіогляціальних відкладів.

Висновки та практичне значення статті. Встановлено, що при зміні середньої крупності гравійно-піщаного матеріалу з 20 до 200 мм продуктивність екскаватору зменшується у 1,59 рази. Доведено, що продуктивність екскаватору типу «пряма лопата» вище на 17% ніж продуктивність екскаватора зі зворотною лопатою. Для умов кар’єру Соснівського родовища гранітів, де середньозважений розмір шматка флювіогляціальних відкладів становить 171 мм, змінна продуктивність екскаватору становить: по першій технологічній схемі (гідравлічний екскаватор зі зворотною лопатою, розміщено на покрівлі відкладів) – 474,1 м3/зміну; по другій технологічній схемі (екскаватор «пряма лопата» знаходиться на нижньому видобувному горизонті) – 553,1 м3/зміну.

Ключові слова: флювіогляціальні відклади, кар’єр, технологічні схеми, комплекс обладнання, продуктивність екскаватору, гравійно-піщані породи.