МОДЕЛЮВАННЯ І ПРАКТИЧНЕ ВИКОРИСТАННЯ СИЛОВОГО ПОЛЯ ПІД ЧАС ВИБУХУ КОНІЧНОГО ЗАРЯДУ

Автор(и)

DOI:

https://doi.org/10.20535/2707-2096.1.2020.193939

Ключові слова:

зосереджений заряд, математичне моделювання, ізолінії щільності, потік енергії, режим ініціювання, вектор поля, перебур

Анотація

Наведено аналіз характеру формування полів ізоденс продуктів вибуху конічного заряду, отриманих шляхом математичного моделювання.  Визначено особливості поширення енергетичного поля в залежності від напрямку ініціюючого усіченого конічного заряду.  Обговорюється комплексний характер використання проміжного бойовика в свердловину заряді у вигляді усіченого конуса при його розташуванні в донній частині свердловини. Встановлено, що форма поля ізоліній щільності ПД обумовлена в першу чергу формою заряду незалежно від місця його ініціювання; переважний розвиток поля відбувається відносно осі Z, тобто вздовж осі Х конічного заряду з боку дії вузької його частини. Це обумовлено розлітанням продуктів детонації по нормалі до похилої поверхні конуса. Якщо загальну площу поля щільностей ПД пов’язувати з загальною енергією вибуху, надається можливість перерозподілу потоку енергії за рахунок насамперед орієнтації основ та бічних сторін усіченого конусного заряду, а затим – місця його ініціювання. Управління динамікою і напрямком  розвитку силового поля можливе шляхом вибору місця прикладання ініціюючого імпульсу, а саме,  розташуванням ініціатора з протилежної основи заряду для розвитку процесу в потрібному напрямку зосередження енергії вибуху. Завдяки специфічній «грушоподібній» формі випромінюваного енергетичного поля вибух оберненого конічного бойовика на стадії ініціювання  основного (свердловинного) заряду спрямовує вектор початкової ділянки фронту хвилі напружень в бік верхньої вільної поверхні, тобто в бік поверхневих шарів, розташованих на рівні набивки. Ця область не піддається безпосередній дії системи стискуючих радіальних та розтягуючих тангенціальних навантажень від вибуху заряду в свердловині. зміна напрямку розвитку силового поля в бік верхніх шарів породи має сприяти більш якісному подрібненню цієї частини масиву. Такий спосіб  можна реалізувати, використовуючи механізм взаємодії породних мас, що переміщуються назустріч і додатково руйнуються аналогічно умовам короткосповільненого підривання за врубовою схемою, тобто на механізм взаємодії на рівні більш повільного процесу - співударяння (стикання) мас,  спрямованого в сторону верхньої вільної  поверхні. Одночасне нижнє ініціювання подовжених зарядів в  сусідніх рядах  породжує нахилені до вільної поверхні уступу зустрічні фронти (рис. ). Фактично в цьому випадку реалізується схема клинового або трапеційного врубу, але орієнтованого замість бічної вільної поверхні в бік  покрівлі уступу, яка через її значну площу є основним джерелом негабаритних фракцій. полягає в одночасному паралельному підриванні трьох суміжних рядів  свердловинних зарядів, що трактуються в якості одної групи,  з наступним короткосповільненим підриванням суміжної трьохрядної групи тощо. Реалізація такої схеми дозволяє використати її переваги завдяки поєднанню механізмів  переміщення мас у вертикальному напрямку та традиційного переміщення із співударянням ділянок масиву у горизонтальному напрямку. Переваги застосування мішаної схеми комутації мережі доведено промисловими випробуваннями методу.

Посилання

В.А.Одинцов, Ю.М.Сидоренко, В.С.Туберозов. (2000) «Моделирование процесса взрыва осколочно-фугасного снаряда с помощью двумерного кода.» Исследования, конструирование, испытания. №1-2. - С. 49-55.

Pejev A. (2004) «Influence of the shape of the charge in the bottom of the hole on the degree of processing of the sole of the ledge.» Transactions of Kremenchuk Mykhailo Ostrogradsky State Politechnic University,. vol.1, no. 24.- pp.63-64.

М. В. Помазан, О. А. Юрко. (2017) «Про зниження перебуру при використанні свердловинного заряду з кумулятивним ефектом.» Сучасні ресурсоенергозберігаючі технології гірничого виробництва – Науково-виробничий журнал: Kременчуцький національний університет імені Михайла Остроградського. Кременчук: КрНУ,. Випуск 2(20). – С. 61-70.

В.В.Воробьев, М.В.Помазан, С.В.Шлык, Л.Д.Воробьева (2017) «Моделирование динамического разрушения донной части скважины с учетом концентратора напряжений.» Восточно-европейский журнал передовых технологий. 3/1(87).

##submission.downloads##

Опубліковано

2020-01-31

Як цитувати

Кравець, В. Г. (2020). МОДЕЛЮВАННЯ І ПРАКТИЧНЕ ВИКОРИСТАННЯ СИЛОВОГО ПОЛЯ ПІД ЧАС ВИБУХУ КОНІЧНОГО ЗАРЯДУ. Геоінженерія, (1). https://doi.org/10.20535/2707-2096.1.2020.193939

Номер

Розділ

Геомеханіка і геотехніка