ОБГРУНТУВАННЯ ЕФЕКТИВНОСТІ ЗАСТОСУВАННЯ СУЧАСНИХ МАТЕРІАЛІВ В ОГОРОДЖУЮЧИХ КОНСТРУКЦІЯХ
DOI:
https://doi.org/10.20535/2707-2096.1.2020.193977Ключові слова:
огороджуюча конструкція, напружено-деформований стан, напруження, бетон, залізобетон, композитбетонАнотація
Метою роботи є забезпечення стійкості огороджуючих конструкцій при застосуванні сучасних будівельних матеріалів. Завдання. Дослідити характер формування напружень у ґрунтовому масиві та його вплив на конструкцію огородження котловану в залежності від видів матеріалів конструкції та їх міцністних характеристик. Результати дослідження. За результатами моделювання встановлено закономірності зміни деформацій оточуючого ґрунтового масиву від глибини занурення несучої огороджуючої конструкції, залежності згинаючих моментів, поперечних та поздовжніх сил від певної відмітки огороджуючої конструкції, проведена перевірка композитбетонної огороджуючої конструкції на стійкість та на утворення тріщин. Наукова новизна. На основі математичного моделювання встановлено залежності згинаючих моментів поздовжніх і поперечних сил від певної відмітки глибини бетонної, залізобетонної і композит бетонної огороджуючих конструкції і встановлено, що найбільші значення згинаючих моментів і повздовжніх сил знаходяться на глибині 6,5 м (дно котловану), а найбільші значення поперечних сил знаходяться на глибині 6 м. Причому, найбільший згинаючий момент становить 56 кН·м для залізобетонної конструкції, дещо менший згинаючий момент у композит бетонній конструкції і становить 33кН·м і найменший згинаючий момент у бетонній конструкції – 2,55 кН·м. Аналогічна закономірність спостерігається для поздовжніх і поперечних сил, які мають значення 87 кН та -38 кН для залізобетонної конструкції, 83 кН та -28 кН для композит бетонної конструкції, 41 кН та 2,7 кН для бетонної конструкції. Висновки па практичне значення. На основі отриманих результатів встановлено доцільність застосування залізобетонної та композит бетонної огороджуючих конструкцій, деформації яких знаходяться в межах допустимих значень і становлять відповідно: від 13,85 мм до 34,7 мм для композит бетонної конструкції; від 14,13 мм до 35,93 мм для залізобетонної конструкції, що підтверджується виконаною перевіркою за критерієм утворення тріщин. Отже, застосування неметалевої композитної арматури в несучих огороджуючих конструкціях є перспективною в сучасному будівництві.Посилання
Клімов, Ю.А., Вітковський, Ю.А., Солдатченко О.С. (2011) Використання неметалевої композитної арматури для армування бетонних конструкцій. Будівельні матеріали, вироби та санітарна техніка. Вип. 42, 13-17. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/bmvs_2011_42_3
Хозин, В.Г., Пискунов, А.А., Гиздатуллин, А.Р., Куклин А.Н. (2013) Сцепление полимер композитной арматуры с цементным бетоном. Известия КГАСУ. № 1(23), 214–220.
Климов, Ю.А. (2010) Современная композитная базальтовая арматура для армирования бетонных конструкцій. Технологии бетонов. № 11/12, 56–57.
Таран, В.В., Янков, А.В. (2013) Особенности применения композитной арматуры при возведении строительных конструкций зданий и сооружений. Вісник Донбаської національної академії будівництва і архітектури, № 6(104), 35-39.
Проектирование и расчет подземных сооружений [Электронный ресурс] / В.П. Петрухин, Д.Е. Разводовский, И.В. Колыбин, Б.Ф.Кисин. НИИОСП, 2008.
Савенко, В.О.,. Тімченко, Р.О, Крішко, Д.А. (2016) Застосування програм заснованих на методі скінченних елементів (мсе) для моделювання роботи системи "основа - інженерна споруда". Строительство. Материаловедение. Машиностроение. Серия : Компьютерные системы и информационные технологии в образовании, науке и управлении. Вып. 94, 143-148. Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/smmcs_ 2016_94_25
Midas GTS NX аналоги и альтернативы [Електронний ресурс] http://lostapp.ru/soft/gts-nx
ДСТУ-Н Б В.2.6-185-2012. (2012) Настанова з проектування та виготовлення бетонних конструкцій з неметалевою композитною арматурою на основі базальто- і склоровінгу. Мінрегіон України. Київ. 32 с.
ДБН В.2.1-10-2009. (2009) Основи та фундаменти споруд. Основні положення проектування. Мінрегіон України. Київ. 144 с
Бучок Ю.Ф. (1994) Будівельні конструкції. Основи розрахунку. Київ: Вища школа, 421с.
##submission.downloads##
Опубліковано
Як цитувати
Номер
Розділ
Ліцензія
Авторське право на публікацію залишається за авторами.
Автори можуть використовувати власні матеріали у інших виданнях за умови посилання на журнал "Геоінженерія" як на місце першої публікації та на Національний технічний університет України "Київський політехнічний інститут імені Ігоря Сікорського" як на Видавця.
Автори несуть відповідальність за дотримання законів про авторське право. Важливо забезпечити, щоб жодна частина тексту чи ілюстрацій не з’являлась раніше і не повинна з’являтися в інших публікаціях без попереднього дозволу власника авторських прав.
Статті в журналі "Геоінженерія" публікуються на умовах ліцензії Creative Commons:- Автори залишають за собою право на авторство своєї роботи та передають журналу право першої публікації цієї роботи на умовах ліцензії CC BY 4.0, яка дозволяє іншим особам вільно розповсюджувати опубліковану роботу з обов'язковим посиланням на авторів оригінальної роботи та першу публікацію роботи у цьому журналі.
- Автори мають право укладати самостійні додаткові угоди щодо неексклюзивного розповсюдження роботи у тому вигляді, в якому вона була опублікована цим журналом (наприклад, розміщувати роботу в електронному сховищі установи або публікувати у складі монографії), за умови збереження посилання на першу публікацію роботи у цьому журналі.