ПЕРЕДУМОВИ РОЗРОБЛЕННЯ НОВОЇ ІНФОРМАЦІЙНО-АНАЛІТИЧНОЇ СИСТЕМИ ОЦІНКИ КОМПЛЕКСУ ШКІДЛИВИХ І НЕБЕЗПЕЧНИХ ФАКТОРІВ ПІД ЧАС ЗВАРЮВАННЯ ТА СПОРІДНЕНИХ ТЕХНОЛОГІЙ

Автор(и)

DOI:

https://doi.org/10.20535/2707-2096.1.2020.193986

Ключові слова:

електрозварювання, шкідливіта небезпечні фактори, заходи захисту, професійне захворювання, зварювальний аерозоль, інформаційно-аналітична система

Анотація

Мета. Обґрунтування необхідності створення системи комплексної санітарно-гігієнічної оцінки шкідливих та небезпечних факторів при застосуванні зварювальних процесів на основі інтегрального показника безпеки. Завдання. Аналіз комплексу шкідливих і небезпечних факторів, що діють на працівників під час застосування різних способів зварювання та споріднених технологій, а також інформаційно-аналітичних систем, що створювалися для вибору відповідних заходів та засобів захисту. Результати дослідження. На підставі проведеного аналізу шкідливих і небезпечних факторів зварювального виробництва та професійних захворювань працівників даної сфери визначено основні заходи, спрямовані на покращення умов праці зварників. Наукова новизна. Запропоновано узагальнений «показник безпеки» для різних способів зварювання, який враховуватиме комплекс шкідливих і небезпечних факторів, характерних для конкретного способу зварювання для гігієнічно обґрунтованого вибору способу зварювання, зварювальних матеріалів та засобів захисту зварників. Висновки та практичне значення. Обґрунтовано необхідність розроблення нової інформаційно-аналітичної системи з охорони праці у зварювальному виробництві та викладено основні аспекти та перспективи її застосування.

Посилання

Левченко, О.Г. (2010).Охорона праці у зварювальному виробництві: Навчальний посібник. Київ: Основа.

Левченко, О.Г. (2015).Сварочные аэрозоли и газы: процессы образования, методы нейтрализации и средства защиты. Киев: Наукова думка.

Горбань,Л.Н. &Лубянова, И.П.(1991). Интенсификация процессов дуговой сварки и проблемы сохранения здоровья сварщика.Сварочноепроизводство,3, 33-34.

Kundiev,Y.&Gorban, L.(1985). Some approaches to the establishment of permissiblelevels of weldingaerosolintheair, Internationalconference. Copenhagen, Denmark: Excerta Medika.

Stern, R.M.(1986). Assessment management and reduction of risk for welder.Institute International Welding, 31.

World Health Organization Regional office for Europe. (1983). Health effects of occupational exposure of welder to chromium. Health Aspects of Chemical Safety,Copenhagen: Denmark.

Горбань,Л.Н., Краснюк, Е.П.&Факторов,И.Е. (1983). Влияние условий труда на состояние здоровья и заболеваемость работающих в сварочном производстве. Гигиена труда, 19,40-49.

Киреев, В.И., Мосолов, Н.И., Головатюк, А.П.& Супрун,С.А. (1980). Гигиеническая оценка воздушной среды при сварочных работах.Медицина, 91-100.

Левченко,О.Г. &Левчук,В.К.(2008). Безопасный уровень напряженности электромагнитного поля при контактной сварке.Автоматическая сварка, 5,46-55.

Левченко, О.Г., Малахов, А.Т. &Арламов,А.Ю. (2014). Ультрафиолетовое излучение при ручной дуговой сварке покрытыми электродами.Автоматическая сварка, 7, 155-158.

Левченко, О.Г., Кулешов, В.А. & Арламов, А.Ю.(2015). Характеристики шума при сварке в аргоносодержащих защитных газах.Автоматическая сварка,¬9, 56-59.

Демченко,В.Ф., Левченко, О.Г., Метлицкий, В.А.& Козлитина,C.C. (2001).Информацио нно-поисковая система гигиенических характеристик сварочных аэрозолей.Сварочное производство, 8, 41-45.

Полукаров, О.І., Кружилко, О.Є.& Полукаров, Ю.О. (2006). Використання інформаційно-аналітичної системи при плануванні працеохоронних заходів у зварювальному виробництві. Сварщик, 2, 42-44.

##submission.downloads##

Опубліковано

2020-01-31

Як цитувати

Левченко, О. Г., & Полукаров, Ю. О. (2020). ПЕРЕДУМОВИ РОЗРОБЛЕННЯ НОВОЇ ІНФОРМАЦІЙНО-АНАЛІТИЧНОЇ СИСТЕМИ ОЦІНКИ КОМПЛЕКСУ ШКІДЛИВИХ І НЕБЕЗПЕЧНИХ ФАКТОРІВ ПІД ЧАС ЗВАРЮВАННЯ ТА СПОРІДНЕНИХ ТЕХНОЛОГІЙ. Геоінженерія, (1). https://doi.org/10.20535/2707-2096.1.2020.193986

Номер

№ 1 (2020)

Розділ

Екологія та охорона праці

Ліцензія

Авторське право на публікацію залишається за авторами.

Автори можуть використовувати власні матеріали у інших виданнях за умови посилання на журнал "Геоінженерія" як на місце першої публікації та на Національний технічний університет України "Київський політехнічний інститут імені Ігоря Сікорського" як на Видавця.

Автори несуть відповідальність за дотримання законів про авторське право. Важливо забезпечити, щоб жодна частина тексту чи ілюстрацій не з’являлась раніше і не повинна з’являтися в інших публікаціях без попереднього дозволу власника авторських прав.

Статті в журналі "Геоінженерія" публікуються на умовах ліцензії Creative Commons:
  1. Автори залишають за собою право на авторство своєї роботи та передають журналу право першої публікації цієї роботи на умовах ліцензії CC BY 4.0, яка дозволяє іншим особам вільно розповсюджувати опубліковану роботу з обов'язковим посиланням на авторів оригінальної роботи та першу публікацію роботи у цьому журналі.
  2. Автори мають право укладати самостійні додаткові угоди щодо неексклюзивного розповсюдження роботи у тому вигляді, в якому вона була опублікована цим журналом (наприклад, розміщувати роботу в електронному сховищі установи або публікувати у складі монографії), за умови збереження посилання на першу публікацію роботи у цьому журналі.