СТРУКТУРНО-ФУНКЦІОНАЛЬНА МОДЕЛЬ МЕХАНІЗМУ РЕГУЛЮВАННЯ ЕКОЛОГІЧНОЇ БЕЗПЕКИ ПІД ЧАС НАДЗВИЧАЙНИХ СИТУАЦІЙ ВОЄННО-ТЕХНОГЕННОГО ПОХОДЖЕННЯ
DOI:
https://doi.org/10.20535/2707-2096.3.2020.219327Ключові слова:
техногенна безпека, екологічна безпека, модель управління, надзвичайна ситуаціяАнотація
Порушення технологічного режиму функціонування численних потенційно небезпечних об’єктів та об’єктів підвищеної небезпеки, що викликано військовими операціями об’єднаних сил, зумовлює істотне зростання ризиків виникнення техногенних катастроф з масштабними негативними наслідками через загрозу руйнування таких об’єктів.Для забезпечення стабільного управління природно-техногенною безпекою в цих умовах розроблено структурно-логічну модель управління природно-техногенною безпекою при різних умовах застосування Збройних Сил України із забезпеченням мінімальних ризиків та загроз виникнення надзвичайних ситуацій воєнно-техногенного походження.
Функціонування системи управління природно-техногенною безпекою здійснюється за такими моделями:
модель управління природно-техногенною безпекою в зоні проведення операції об’єднаних сил в сталому режимі;
модель управління природно-техногенною безпекою в зоні проведення операції об’єднаних сил в режимі надзвичайної ситуації природного чи техногенного походження;
модель управління природно-техногенною безпекою в зоні проведення операції об’єднаних сил в режимі надзвичайної ситуації воєнно-техногенного походження.
Це регулювання має здійснюватися через конкретні механізми, до яких відносяться: 1 – законодавчі і нормативно-правові; 2 - ліцензійні; 3 – економічні.
Різке порушення нестійкої рівноваги природно-техногенних геосистем, яке сформувалося в східному регіоні внаслідок накопичення за роки тоталітаризму дисбалансів природокористування, при спаді промислового виробництва внаслідок збройного протистояння, призвело до розвитку катастрофічних ситуацій. Особливі труднощі виникають під час екологічної реабілітації територій регіонів та районів з критичним станом довкілля, де спостерігається підвищена активізація негативних процесів природного і техногенного походження. Для регіону Донбасу – це підтоплення території внаслідок затоплення шахт, забруднення водних об’єктів, деградація природних ландшафтів на лінії зіткнення і т. ін.
Реабілітація територій в період, коли надзвичайні ситуації і катастрофи вже відбулися і були ліквідовані, має проводитись також шляхом виконання програм екологічної реабілітації певного рівня відповідно до масштабів останніх та прогнозованої тривалості впливу їх наслідків на стан довкілля і умови життєдіяльності населення.
Для подальшого розвитку структурно-функціональної моделі механізму регулювання природно-техногенної безпеки під час надзвичайних ситуацій воєнно-техногенного походження розроблено модель індексно-індикаторного підходу, яка створює передумови для розробки ефективних процедур державного управління природно-техногенною безпекою в умовах надзвичайних ситуацій воєнно-техногенного походження.
Посилання
Ye. Yakovliev, and S. Chumachenko, Ecological Threats in Donbas, Ukraine. Centre for Humanitarian Dialogue, Geneva, Switzerland, pp.60, 2017.
S. P. Ivaniuta, "Ekolohichni i tekhnohenni zahrozy u zoni viiskovoho konfliktu na Skhodi Ukrainy", Enerhetychna, ekolohichna i tekhnohenna bezpeka Stratehichna panorama, no.1, pp. 53–60, 2017.
A. V. Mykhailova, "APPLYING A HIERARCHY ANALYSIS METHOD TO ASSESS EMERGENCIES IN THE JOINT FORCES OPERATION AREA", Mizhnarodnyi naukovyi zhurnal «Internauka», no 16/77, pp. 39-46, 2019. https://doi.org/10.25313/2520-2057-2019-16-5362.
A. I. Kodryk, Ye. O. Yakovliev, S. M. Chumachenko, A. S. Partalian, "Methodologic approaches for geoinformative analyses of ecological-technogenic hazards within coal mine districts of Donbass (on base of private enterprise “Lysychanskcoal” and state enterprise “Pervomayskcoal”) has been elaborated and proposed", Matematychne modeliuvannia v ekonomitsi, Mizhnarodnyi naukovyi zhurnal, no 4 (13), pp. 5-17, 2018. Available: https://www.mmejournal.in.ua/index.php/mmejournal/issue/view/20/23
O. I. Lysenko, Napriamky vdoskonalennia pryrodookhoronnoi diialnosti v Zbroinykh Sylakh Ukrainy. Kyiv: NNDTs OT i VB Ukrainy, 2006.
N. Denisov et al., Environmental Assessment and Recovery Priorities for Eastern Ukraine. Kyiv: VAITE, 2017. ISBN 978-966-2310-77-1.
O. B. Alekseev, Strategicheskoe upravlenie v gosudarstvennom i munitsipalnom sektorah. Moskva: Еkonomyka, 2000.
V. Ya. Shevchuk, Yu. M. Satalkin, and H. O, Biliavskii, Ekolohichne upravlinnia. Kyiv: Lybid, 2004.
A. A.Muzalevskyi, "Indikatoryi i indeksyi ekodinamiki. Metodologicheskie aspektyi problemyi ekologicheskih indikatorov i indeksov ustoychivogo razvitiya", 3–ya Mezhd. konferentsyia po miahkym vuchyslenyiam i izmerenyiam SCM–2000. Sankt-Peterburh, 2000, pp. 36–46.
##submission.downloads##
Опубліковано
Як цитувати
Номер
Розділ
Ліцензія
Авторське право (c) 2020 Валентин Петрович Романюк, Олена Петрівна Андріюк, Наталія Валеріївна Володченкова
Ця робота ліцензується відповідно до Creative Commons Attribution-NonCommercial-NoDerivatives 4.0 International License.
Авторське право на публікацію залишається за авторами.
Автори можуть використовувати власні матеріали у інших виданнях за умови посилання на журнал "Геоінженерія" як на місце першої публікації та на Національний технічний університет України "Київський політехнічний інститут імені Ігоря Сікорського" як на Видавця.
Автори несуть відповідальність за дотримання законів про авторське право. Важливо забезпечити, щоб жодна частина тексту чи ілюстрацій не з’являлась раніше і не повинна з’являтися в інших публікаціях без попереднього дозволу власника авторських прав.
Статті в журналі "Геоінженерія" публікуються на умовах ліцензії Creative Commons:- Автори залишають за собою право на авторство своєї роботи та передають журналу право першої публікації цієї роботи на умовах ліцензії CC BY 4.0, яка дозволяє іншим особам вільно розповсюджувати опубліковану роботу з обов'язковим посиланням на авторів оригінальної роботи та першу публікацію роботи у цьому журналі.
- Автори мають право укладати самостійні додаткові угоди щодо неексклюзивного розповсюдження роботи у тому вигляді, в якому вона була опублікована цим журналом (наприклад, розміщувати роботу в електронному сховищі установи або публікувати у складі монографії), за умови збереження посилання на першу публікацію роботи у цьому журналі.