МОРФОЛОГІЧНА МОДЕЛЬ РОЗВИТКУ ПІДЗЕМНОЇ ІНФРАСТРУКТУРИ ВЕЛИКИХ МІСТ ДЛЯ МІНІМІЗАЦІЇ ЕКОЛОГІЧНИХ І ТЕХНОГЕННИХ РИЗИКІВ УРБАНІСТИЧНОГО ПРОСТОРУ
DOI:
https://doi.org/10.20535/2707-2096.4.2020.219334Ключові слова:
ризики урбаністичного простору, підземна інфраструктура мегаполісу, автомобільні тунелі, геологічне середовище, структурно-функціональні зв’язки, морфологічна модельАнотація
Мета. Розробка морфологічної моделі розвитку підземної інфраструктури великих міст (зокрема протяжних підземних споруд транспортного призначення) для мінімізації екологічних і техногенних ризиків урбаністичного простору.Завдання. Використовуючи методологію модифікованого морфологічного аналізу розробити систему морфологічних таблиць, які б враховували впливи факторів геологічного середовища та структурно-функціональних характеристик території з ризиками екологічних та техногенних загроз.
Результат дослідження. Побудовані морфологічні таблиці інженерно-геологічних факторів ділянки будівництва тунелю, елементів рішення щодо траси тунелю, параметрів впливу на структурно-функціональні і екологічно-безпекові фактори та матриця взаємозв’язків між цими параметрами. Проведений експеримент зі штучним підвищенням ймовірності альтернативи «Наявні підтоплення та/або пливуни» дозволив оцінити ступінь реакції морфологічних моделей на цей впливовий фактор.
Наукова новизна. Вперше цільовою функцією морфологічної моделі розвитку підземної інфраструктури великих міст є мінімізація екологічних і техногенних ризиків урбаністичного простору. Запропонована методика врахування змінності альтернатив параметрів вздовж траси тунелю для формування експертних оцінок. Визначено вплив фактору «Наявні підтоплення та/або пливуни» на зміну сприятливості ділянки (траси тунелю) підземному будівництву.
Висновки та практична значимість. Розроблена морфологічна модель відкриває можливості для системного аналізу транспортної інфраструктури мегаполісу і оцінки доцільності передачі частини транспортних функцій автомобільним тунелям на територіях запланованих трас.
Посилання
World Urbanization Prospects 2018: Highlights. United Nations, New York, 2019.
A. R. Berkowitz, C. H. Nilon, and K. S. Hollweg, Understanding Urban Ecosystems. New York: Springer, 2003.
E. V. Korendiaseva, Ecological aspects of city management. Moscow: MGUU of Moscow Government, 2017.
P. H. Gilbert et al., Underground Engineering for Sustainble Urban Development. Washington: The National Academies Press, 2013.
G. E. Golubev, Underground urbanistics and city. Moscow: MIKHiS, 2005.
H. I. Haiko, "A complex of priority tasks for systemic development of underground urbanistics", in International scientific-technical conference “Miners forum 2019”, Dnipro, NTU “Dniprovska politekhnika”, pp. 171–175, 2019.
. B. A. Kartosiya, "Developing underground space of large cities. New tendencies", Mining information-analytical bulletin, no. 1, pp. 615–629, 2015.
. N. D. Pankratova, System analysis. Theory and applications. Kyiv: Naukova Dumka, 2018.
N. D. Pankratova, and I. O. Savchenko, Morphological analysis. Problems, theory, applications. Kyiv: Naukova Dumka, 2015.
N. D. Pankratova, I. O. Savchenko, H. I. Haiko, and V. H. Kravets, "System approach to mastering underground space of metropolises under conditions of uncertainty and multifactor risks", Reports of National Academy of Sciences of Ukraine, no. 10, pp. 18–25, 2018. doi:10.15407/dopovidi2018.10.018.
H. I. Haiko, I. O. Matviichuk, V. S. Biletsky, and P. Saluha, "Methods of forecasting favorability estimate of geological environment for construction of underground urban objects", Visnyk of V. N. Karazin Kharkiv National University, Series: Geology. Geography. Ecology, no. 48, pp. 39–51, 2018. doi:10.26565/2410-7360-2018-48-03.
H. I. Haiko, and P. V. Zakharchenko, "Prospects of tunnel passages construction under the Dnieper", Underwater technologies, no. 4, pp. 72–79, 2016.
H. I. Haiko, V. P. Bulhakov, and M. O. Siveryn, "Construction of a system of road tunnels as a way to solve transport and environmental challenges of a metropolis", Visnyk of NTUU “Kyiv Polytechnic Institute”, “Mining” series, no. 30, pp. 196–206, 2016. doi:10.20535/2079-5688.2016.30.67236.
G. Duczynski, "Morphological analysis as an aid to organisational design and transformation", Futures, vol. 86, pp. 36–43, 2017. doi:10.1016/j.futures.
I. O. Savchenko, "Estimating the solution sensitivity in application of the modified morphological analysis method", Cybernetics and Systems Analysis, vol. 52, no. 5, pp. 782-790, 2016. doi:10.1007/s10559-016-9879-1.
] H. I. Haiko, I. O. Savchenko, and I. O. Matviichuk, "Development of a morphological model for territorial development of underground city space", Naukovyi Visnyk Natsionalnoho Hirnychoho Universytetu, vol. 3, pp. 92-98, 2019. doi:10.29202/nvngu/2019-3/14.
##submission.downloads##
Опубліковано
Як цитувати
Номер
Розділ
Ліцензія
Авторське право (c) 2020 Геннадій Іванович Гайко, Ілля Олександрович Савченко, Вікторія Вікторівна Вапнічна
Ця робота ліцензується відповідно до Creative Commons Attribution-NonCommercial-NoDerivatives 4.0 International License.
Авторське право на публікацію залишається за авторами.
Автори можуть використовувати власні матеріали у інших виданнях за умови посилання на журнал "Геоінженерія" як на місце першої публікації та на Національний технічний університет України "Київський політехнічний інститут імені Ігоря Сікорського" як на Видавця.
Автори несуть відповідальність за дотримання законів про авторське право. Важливо забезпечити, щоб жодна частина тексту чи ілюстрацій не з’являлась раніше і не повинна з’являтися в інших публікаціях без попереднього дозволу власника авторських прав.
Статті в журналі "Геоінженерія" публікуються на умовах ліцензії Creative Commons:- Автори залишають за собою право на авторство своєї роботи та передають журналу право першої публікації цієї роботи на умовах ліцензії CC BY 4.0, яка дозволяє іншим особам вільно розповсюджувати опубліковану роботу з обов'язковим посиланням на авторів оригінальної роботи та першу публікацію роботи у цьому журналі.
- Автори мають право укладати самостійні додаткові угоди щодо неексклюзивного розповсюдження роботи у тому вигляді, в якому вона була опублікована цим журналом (наприклад, розміщувати роботу в електронному сховищі установи або публікувати у складі монографії), за умови збереження посилання на першу публікацію роботи у цьому журналі.
