ОБГРУНТУВАННЯ БУЛЬДОЗЕРНО-ЕКСКАВАТОРНО-АВТОМОБІЛЬНОГО КОМПЛЕКСУ ДЛЯ ЗНЯТТЯ РОЗКРИВНОГО ШАРУ ФЛЮВІОГЛЯЦІАЛЬНИХ ВІДКЛАДІВ В УМОВАХ СОСНІВСЬКОГО РОДОВИЩА ГРАНІТІВ
DOI:
https://doi.org/10.20535/2707-2096.7.2022.252758Ключові слова:
Key words: fluvioglacial deposits, quarry, technological schemes, equipment complex, excavator productivity, gravel-sand rocks.Анотація
Мета та завдання. Метою досліджень є обґрунтування доцільності та ефективності використання бульдозерно-екскаваторно-автомобільного комплексу із застосуванням бульдозерів-розпушувачів для зняття розкривного шару флювіогляціальних відкладів в умовах Соснівського родовища гранітів. Для досягнення поставленої мети необхідно: встановити закономірності поширення і особливості залягання флювіогляціальних відкладів; проаналізувати існуючи технологічні схеми розробки гравійно-піщаних покладів; обґрунтувати необхідність застосування технологічного комплексу обладнання для виймання флювіогляціальних відкладів в умовах кар’єру; встановити залежність продуктивності екскаватора від середнього розміру шматка породи.
Методи дослідження. Для вирішення поставлених задач застосовано комплексний підхід: аналіз і узагальнення попередніх досліджень щодо особливостей залягання флювіогляціальних відкладів та можливостей використання комплексів обладнання з розробки гравійно-піщаних гірських масивів; технологічне обґрунтування пропонованих інженерно-наукових рішень; аналітичний розрахунок змінної продуктивності екскаватору залежно від середнього розміру шматка породи.
Наукова новизна. Обґрунтована можливість застосування бульдозерно-екскаваторно-автомобільного комплексу обладнання для зняття розкривного шару флювіогляціальних відкладів на кар’єрах скельних гірських порід. Отримана аналітична залежність зміни продуктивності екскаватора від середнього розміру шматка порід флювіогляціальних відкладів.
Висновки та практичне значення статті. Встановлено, що при зміні середньої крупності гравійно-піщаного матеріалу з 20 до 200 мм продуктивність екскаватору зменшується у 1,59 рази. Доведено, що продуктивність екскаватору типу «пряма лопата» вище на 17% ніж продуктивність екскаватора зі зворотною лопатою. Для умов кар’єру Соснівського родовища гранітів, де середньозважений розмір шматка флювіогляціальних відкладів становить 171 мм, змінна продуктивність екскаватору становить: по першій технологічній схемі (гідравлічний екскаватор зі зворотною лопатою, розміщено на покрівлі відкладів) – 474,1 м3/зміну; по другій технологічній схемі (екскаватор «пряма лопата» знаходиться на нижньому видобувному горизонті) – 553,1 м3/зміну.
Ключові слова: флювіогляціальні відклади, кар’єр, технологічні схеми, комплекс обладнання, продуктивність екскаватору, гравійно-піщані породи.
Посилання
N. I. Berezovsky, S. N. Berezovsky, S. V. Dovnar and S. G. Onika, Development of algorithms for managing production technologies: monograph. Minsk, Belarus: BIP-S Plus, 2011.
Yu. D. Buyanov and A. A. Krasnopolsky, Development of deposits of non-metallic minerals. Moscow, USSR: Nedra, 1980.
S.G. Onika, Quarry design. Minsk, Belarus: BNTU, 2006.
V. V. Manyuk, "On the change in the position of the southern boundary of the Dnieper (ris) glaciation", Bulletin of the Dnepropetrovsk University. Series: Geology. Geography, vol. 25(2), no. 21, pp. 99-110, 2017. https://doi.org/10.15421/111724
Ohar, "Carboniferous fauna from erratics in the Hradyzk area (Poltava region, Ukraine): paleoice streams indicator of the Dnipro glacial maximum", Historical Biology, 33:1, pp.78-87, 2021. https://doi.org/10.1080/08912963.2019.1710835
M. E. Komarovsky, Educational general geological practice at the Minsk polygon: educational methodological guide. Minsk, Belarus: BSU, 2011.
I. D. Litvinchuk, A. A. Frolov, "Problems of extracting fluvioglacial deposits on overburden ledges of rock deposits." Abstracts of the VII All-Ukrainian scientific-practical conference of students, graduate students and young scientists "Prospects for the development of mining and the rational use of natural resources". Zhytomyr: Zhytomyr Polytechnic, pp. 65-69, 2021.
N. A. Malysheva, V. N. Sirenko, Technology of development of deposits of non-metallic building materials. Moscow: Nedra, 1977.
B. R. Rakishev, Technological complexes of open pit mining: Textbook. Almaty, Kazakhstan, 2015
Yu. D. Buyanov, Development of gravel-sand deposits. Moscow, USSR: Nedra, 1988.
A. Yu. Drizhenko, Career technological mining and transport systems: monograph. Dnipro, Ukraine: NSU, 2011.
V. G. Pazinich, Reconstruction of post-glacial events in the Dnieper basin: monograph, 2019. https://www.academia.edu/11219641/Reconstruction_of_postglacial_events_in_Dnipro_river_ basin
K. R. Argimbaev, D. N. Ligotsky and E. V. Loginov, "Bulldozer technology for open-pit mining of limestone-dolomite deposits". Mining Information and Analytical Bulletin, no. 3, pp. 16-29, 2020. https://doi.org/10.25018/0236-1493-2020-3-0-16-29
O. Frolov, M. Beltek, "Influence of the hydraulic excavator location with a backhoe in the face on the efficiency of rock mass excavation", Bulletin of the Mykhailo Ostrohradsky KrNU. Kremenchuk: KrNU, vol. 3/2021 (128), pp. 70-75, 2021. https://doi.org/10.30929/1995-0519.2021.3.70-75
V. K. Ugolnikov, S. E. Gavrishev, N. V. Ugolnikov, "Influence of the granulometric composition of the rock mass on the performance of excavators", Mining information and analytical bulletin, no. 2, vol.6, pp. 73–81, 2007.
##submission.downloads##
Опубліковано
Як цитувати
Номер
Розділ
Ліцензія
Авторське право (c) 2022 Олександр Олександрович Фролов, І.Д. Литвинчук
Ця робота ліцензується відповідно до Creative Commons Attribution-NonCommercial-NoDerivatives 4.0 International License.
Авторське право на публікацію залишається за авторами.
Автори можуть використовувати власні матеріали у інших виданнях за умови посилання на журнал "Геоінженерія" як на місце першої публікації та на Національний технічний університет України "Київський політехнічний інститут імені Ігоря Сікорського" як на Видавця.
Автори несуть відповідальність за дотримання законів про авторське право. Важливо забезпечити, щоб жодна частина тексту чи ілюстрацій не з’являлась раніше і не повинна з’являтися в інших публікаціях без попереднього дозволу власника авторських прав.
Статті в журналі "Геоінженерія" публікуються на умовах ліцензії Creative Commons:- Автори залишають за собою право на авторство своєї роботи та передають журналу право першої публікації цієї роботи на умовах ліцензії CC BY 4.0, яка дозволяє іншим особам вільно розповсюджувати опубліковану роботу з обов'язковим посиланням на авторів оригінальної роботи та першу публікацію роботи у цьому журналі.
- Автори мають право укладати самостійні додаткові угоди щодо неексклюзивного розповсюдження роботи у тому вигляді, в якому вона була опублікована цим журналом (наприклад, розміщувати роботу в електронному сховищі установи або публікувати у складі монографії), за умови збереження посилання на першу публікацію роботи у цьому журналі.
