РЕАКЦІЯ ТУНЕЛЮ НА РУХ ҐРУНТУ ЗА ДОПОМОГОЮ СПРОЩЕНОЇ МОДЕЛІ
DOI:
https://doi.org/10.20535/2707-2096.7.2022.264271Ключові слова:
пружини Вінклера, грунт; грунт; модель; представлений алгоритм ідентифікації системи.Анотація
Мета: провести аналіз виконується шляхом модальної суперпозиції реакції спрощеної моделі, що містить з'єднані згинальні та зсувні балки, що підтримуються пружинами типу Вінклера.
Завдання: показати спрощену модель з використанням сполучених балок Бернуллі та зсуву, що підтримуються пружинами типу Вінклера, для системної ідентифікації тунелів, схильних до рухів ґрунтів, викликаних землетрусами. Вводиться формулювання моделі та виводяться рішення у замкнутій формі для рівняння модальної характеристики та форми мод.
Методи дослідження: вводиться формулювання моделі та виводяться рішення у замкнутій формі для рівняння модальної характеристики та форми мод. Останні перевіряються за наслідками чисельних моделей. Потім представлений алгоритм ідентифікації системи, що демонструє його здатність відновлювати параметри моделі, коли записані часові інтервали прискорення вздовж тунелю порушуються через шум, а розташування датчиків змінюється. Представлена структура може використовуватися для первинного та простого відновлення реакції тунелю за наявності даних моніторингу або для планування кампаній моніторингу у новозбудованих або існуючих тунелях.
Основні результати: використовуючи простий генетичний алгоритм і запропоновану спрощену модель, було показано, що ідентифікація системи може бути виконана для змінних умов. Модель була протестована для двох різних землетрусів різної частоти, а також параметрично досліджено вплив розподілу датчиків по довжині тунелю. Результати тестів були навмисно скомпрометовані шляхом додавання білого шуму Гауса з дисперсією, що дорівнює тій, що спостерігалася під час руху землі. Було помічено, що для значень α >3,0 (тобто, коли вплив зсувного променя є значущим), параметри моделі можуть бути успішно відновлені. Отже, для таких умов запропонований підхід можна використовувати для відновлення важливих динамічних властивостей тунелю (наприклад, T1 або α), а також взаємодії ґрунту та конструкції шляхом відстеження змін kb після землетрусів. Для значень < 3 балка Бернуллі з базою Вінклера є дійсним представленням, спостерігаючи відмінності з моделлю, що включає основу Пастернака, є маргінальними.
Наукова новизна: інший підхід до параметричної ідентифікації системи використання спрощених моделей. Для тунелів такі моделі зазвичай складаються з балок на незалежних пружинах типу Вінклера, що включають як чисельні так і аналітичні схеми. Однак сейсмічну реакцію континууму (тобто грунту) можна краще змоделювати, включивши поперечну балку над основою Вінклера, що дозволяє взаємодіяти між окремими пружинами, а не використовувати один шар незалежних пружин. У геотехнічній сейсмостійкості аналогічний підхід використовувався для оцінки сейсмічної реакції пальових фундаментів та підпірних стін.
Висновки та практичне завдання: різні розподіли датчиків і зменшена кількість датчиків не призвели до істотних відмінностей у кінцевих результатах. Це спочатку показує, що положення датчика не є домінуючим параметром для випадку пʼяти датчиків уздовж довжини тунелю, закріплених на обох кінцях, і однорідних умов грунту та інших припущень, зроблених у статті. Слід провести подальші тести на реальних даних і датчиках, щоб вивчити вплив інших аспектів, таких як шум датчика.
Ключові слова: пружини Вінклера, грунт; грунт; модель; представлений алгоритм ідентифікації системи.
Посилання
А. Alonso-Rodriguez, N. Nikitas, J. Knappett, and G. Kampas, ″System Identification of Tunnel Response to Ground Motion Considering a Simplified Model″, 2018. https://doi.org/10.3389/fbuil.2018.00039
G. Andreotti, C. G. Lai, ″A nonlinear constitutive model for beam elements with cyclic degradation and damage assessment for advanced dynamic analyses of geotechnical problems. Part II: validation and application to a dynamic soil-structure interaction problem″, 2017. https://doi.org/10.1007/s10518-017-0091-0
##submission.downloads##
Опубліковано
Як цитувати
Номер
Розділ
Ліцензія
Авторське право (c) 2022 Дмитро Юденко
Ця робота ліцензується відповідно до Creative Commons Attribution-NonCommercial-NoDerivatives 4.0 International License.
Авторське право на публікацію залишається за авторами.
Автори можуть використовувати власні матеріали у інших виданнях за умови посилання на журнал "Геоінженерія" як на місце першої публікації та на Національний технічний університет України "Київський політехнічний інститут імені Ігоря Сікорського" як на Видавця.
Автори несуть відповідальність за дотримання законів про авторське право. Важливо забезпечити, щоб жодна частина тексту чи ілюстрацій не з’являлась раніше і не повинна з’являтися в інших публікаціях без попереднього дозволу власника авторських прав.
Статті в журналі "Геоінженерія" публікуються на умовах ліцензії Creative Commons:- Автори залишають за собою право на авторство своєї роботи та передають журналу право першої публікації цієї роботи на умовах ліцензії CC BY 4.0, яка дозволяє іншим особам вільно розповсюджувати опубліковану роботу з обов'язковим посиланням на авторів оригінальної роботи та першу публікацію роботи у цьому журналі.
- Автори мають право укладати самостійні додаткові угоди щодо неексклюзивного розповсюдження роботи у тому вигляді, в якому вона була опублікована цим журналом (наприклад, розміщувати роботу в електронному сховищі установи або публікувати у складі монографії), за умови збереження посилання на першу публікацію роботи у цьому журналі.