ВИЗНАЧЕННЯ СИЛ ТА ЗАСОБІВ ВЕДЕННЯ ГІРНИЧОРЯТУВАЛЬНИХ РОБІТ
DOI:
https://doi.org/10.20535/2707-2096.5.2021.226930Ключові слова:
аварія, вугільна шахта, гірничорятувальні роботи, інтегральні критерії якості, пожежа, економіко–математична модельАнотація
Мета. Метою даної статті є дослідження умов досягнення високого результату оперативних дій підрозділів гірничорятувальної служби та якісне управління ними, що дозволить вчасно і правильно вибрати методи, сили і засоби ліквідації пожеж у вугільних шахтах і здійснити оперативний маневр у залежності від виду пожежі (екзогенна, ендогенна), місць виникнення осередків горіння, її масштабів, газорясності шахти і дільниці, кількості захоплених аварією людей і місць їхнього перебування тощо.
Методологія. Під час проведення досліджень, для розв’язання поставлених задач, в комплексі застосовувалися загальнонаукові та спеціальні методи, зокрема: методи індукції (на етапі збору, систематизації і обробки інформації для проведення досліджень) та дедукції (у процесі теоретичного осмислення проблеми), системно–аналітичний, порівняльний аналізи, метод аналізу визначень; економічний аналіз, можливості економічної кібернетики і теорії оптимального управління при розробці тактики ведення гірничорятувальних робіт тощо.
Висновки. Економіко–математична модель раціонального ведення гірничорятувальних робіт при ліквідації пожеж відрізняється тим, що вперше керівництво ними розглядається як економічна категорія, а процес ліквідації НС та їх наслідків представлений як екстремальна (оптимізаційна) задача, яка вирішується з використанням обчислювальних експериментів і інженерно–логічного аналізу. Розроблено алгоритм вирішення екстремальної задачі щодо оптимізації сил і засобів гірничорятувальних підрозділів, основою якого є те, що аргументи інтегральних цільових функцій не є параметри управління, а пов’язані з останніми детермінованою математичною моделлю. Методики розрахунків в гірничорятувальній справі, включаючи і використовувані для забезпечення оптимальної організації гірничорятувальних робіт, потребують вдосконалення в напрямі підвищення точності і спрощення їх алгоpитмізаціі з метою зниження частки ручних розрахунків в математичних моделях.
Оригінальність. Вперше, на базі загально методичних положень теорії оптимального управління розроблені інтегральні критерії якості і на їх основі економіко–математична модель раціонального ведення гірничорятувальних робіт з ліквідації складних підземних пожеж.
Практичні наслідки. Економіко–математична модель раціонального ведення гірничорятувальних робіт дозволить вчасно і правильно вибрати методи, сили і засоби ліквідації пожеж у вугільних шахтах, мінімізувати економічні збитки підприємств, підвищити ефективність і безпеку ліквідації надзвичайних ситуацій.
Ключові слова: аварія, вугільна шахта, гірничорятувальні роботи, інтегральні критерії якості, пожежа, економіко–математична модель.
Посилання
Є. І. Конопелько, «Діяльність гірничорятувальної служби в сучасній Україні», Вісті Донецького гірничого інституту, № 1 (44), с. 79–86, 2019. DOI: https://doi.org/10.31474/1999–981x–2019–1–79–86.
А. Ф. Долженков, и Т. А. Негрей, «Анализ основных направлений создания безопасных условий труда подземных рабочих угольных шахт», Вісті Донецького гірничого інституту: Всеукраїнський науково–технічний журнал, Вип. № 1(36)–2(37), с. 123–129, 2015.
Т. В. Костенко, «Визначення екстремальних небезпек під час гасіння пожеж», на ІХ Міжнародній науково–практичній конференції Теорія і практика гасіння пожеж та ліквідації надзвичайних ситуацій, м. Черкаси, 18–19 травня 2018, с. 45–47.
Б. Г. Ильясов, «Моделирование системных показателей оценки эффективности научных школ», Программные продукты и системы: международный научно–практический журнал, № 2, с. 5–12, 2015. DOI: https://doi.org/10.15827/0236–235X.110.005–012.
В. Н. Єлісєєв, та Л. В. Попов, «Показники залежності ефективності функціонування підрозділів оперативно–рятувальної служби. цивільного захисту від забезпеченості матеріальними резервами», Науковий збірник ІДУЦЗ, No 1, с. 27–32, 2013.
В. Єлісєєв, А. Пруський, В. Тищенко, та Є. Власенко, «Методика розрахунку матеріальних резервів як інструмент механізму державного управління силами цивільного захисту», Науковий вісник: Державне управління, No 4(6), с. 122–142, 2020. DOI: https://doi.org/10.32689/2618–0065–2020–4(6)–122–142.
С. М. Смоланов, та В. І. Голінько, «Підвищення ефективності ліквідації складних підземних аварій», Вісник академії інженерних наук України, № 2 (22), с. 30–34, 2004.
А. Ю. Гохберг, Ю. А. Кривченко, и О. Б. Чернега, «Экономическая эффективность организации горноспасательных работ», Совершенствование организационно–технической структуры промышленного комплекса региона: Сб. науч. тр. ИЭП НАН Украины. Донецк, с. 103–109, 1996.
А. Ю. Гохберг, и Ю. А. Кривченко, «Методология решения оптимизационной задачи управления горноспасательными работами при ликвидации аварий на горных предприятиях», Вісник Донецького університету: Серія В – Економіка і право, № 2, с. 105–109, 1998.
О. А. Кулиш, А. Ю. Гохберг, и А. А. Крупка, «Повышение экономической эффективности управления силами и средствами горноспасательных частей», труды IV Международной научно–технической конференции Проблемы охраны труда и техноэкологической безопасности, Севастополь, 1996, С. 119.
Н. Н. Брушлинский, и Н. Н. Соболев, «О критериях эффективности и качества функционирования пожарной охраны», Вопросы экономики в пожарной охране: сб. тр. М.: ВНИИПО, Вып. 7, с. 3–10, 1978.
##submission.downloads##
Опубліковано
Як цитувати
Номер
Розділ
Ліцензія
Авторське право (c) 2021 Ярослав Крупка, Марина Кралюк, Віктор Костенко, Олена Зав'ялова, Тетяна Костенко
Ця робота ліцензується відповідно до Creative Commons Attribution-NonCommercial-NoDerivatives 4.0 International License.
Авторське право на публікацію залишається за авторами.
Автори можуть використовувати власні матеріали у інших виданнях за умови посилання на журнал "Геоінженерія" як на місце першої публікації та на Національний технічний університет України "Київський політехнічний інститут імені Ігоря Сікорського" як на Видавця.
Автори несуть відповідальність за дотримання законів про авторське право. Важливо забезпечити, щоб жодна частина тексту чи ілюстрацій не з’являлась раніше і не повинна з’являтися в інших публікаціях без попереднього дозволу власника авторських прав.
Статті в журналі "Геоінженерія" публікуються на умовах ліцензії Creative Commons:- Автори залишають за собою право на авторство своєї роботи та передають журналу право першої публікації цієї роботи на умовах ліцензії CC BY 4.0, яка дозволяє іншим особам вільно розповсюджувати опубліковану роботу з обов'язковим посиланням на авторів оригінальної роботи та першу публікацію роботи у цьому журналі.
- Автори мають право укладати самостійні додаткові угоди щодо неексклюзивного розповсюдження роботи у тому вигляді, в якому вона була опублікована цим журналом (наприклад, розміщувати роботу в електронному сховищі установи або публікувати у складі монографії), за умови збереження посилання на першу публікацію роботи у цьому журналі.
