МЕТОД МАКСИМАЛЬНО–СЕРЕДНЬОГО ПЕРЕРОЗПОДІЛУ ОДНОРІДНОГО РЕСУРСУ
DOI:
https://doi.org/10.20535/2707-2096.5.2021.230699Ключові слова:
Інтелектуальні системи, прийняття рішень, розподіл ресурсів, збитки, максимально–середній перерозподіл ресурсуАнотація
В статті розглядається метод прийняття рішень, заснований на розподілі однорідних ресурсів між об’єктами з різними кількісними показниками впливу, у разі дефіциту залучених ресурсів. Метод може бути використаний у системах прийняття рішень у разі розподілу таких однорідних ресурсів, як: кошти, електрична та теплова енергія, вода тощо.
Мета та завдання: підвищення адекватності результатів розподілу дефіцитних ресурсів шляхом розроблення методу розподілу ресурсу в інтелектуальних системах прийняття рішень за умови дефіциту або надлишку однорідного ресурсу. Для вирішення мети необхідно розробити математичне забезпечення методу максимально–середнього перерозподілу ресурсу.
Розроблено метод максимально–середнього перерозподілу однорідного ресурсу, розглянуто приклад застосування методу. Метод дозволяє розподіляти весь наявний однорідний ресурс, отримувати перевагу в ефекті від впровадження перед іншими існуючими методами, за певних умов та початкових даних. За рахунок нового алгоритму розподілу однорідного ресурсу та простоти розрахунків даний метод може знайти широке застосування під час розподілу дефіцитних ресурсів. Метод має співставні результати з методом пропорційного ділення у випадках, коли об’єкти з великими запитуваними ресурсами мають значні показники впливу, і навпаки, показники погіршуються, коли об’єкти з невеликими запитуваними ресурсами мають значний вплив на систему.
Запропонована нова методика розрахунку перерозподілу однорідного ресурсу за встановленим критерієм. Вперше вирішена поставлена задача з використанням методу максимально–середнього перерозподілу однорідного ресурсу.
Метод максимально–середнього перерозподілу однорідного ресурсу може знайти широке застосування при розподілі коштів на впровадження енергозберігаючих заходів, а також в усіх галузях промисловості, економічній сфері та інших сферах, де існує необхідність в застосуванні інтелектуальних системах прийняття рішень. Застосування методу дозволяє вирішувати задачі з розподілом ресурсів за умови їх дефіциту або надлишку. У разі надлишку ресурсів алгоритм застосування методу залишається тим самим.
Ключові слова: Інтелектуальні системи, прийняття рішень, розподіл ресурсів, збитки, максимально–середній перерозподіл ресурсу.
Посилання
Б.Г. Литвак, Экспертные оценки и принятие решений. Москва: Патент, 2010, с. 13–24.
Б.Г. Литвак, Разработка управленческого решения. Учебник. Москва: Издательство «Дело», 2017.
А.В. Праховник, П.Я. Екель, и А.Ф. Бондаренко, Модель та методи оптимізації і керування режимами систем електропостачання: Монографія Киев:1СДО, 1994.
В.П. Калінчик, І.В. Калінчик, А.Д. Лук’янук, та А.О. Ткачук, Оптимальне управління електричним навантаженням. Киев: НТУУ «КПІ», квіт. 2012.
М.Б. Кацнельсон, Перераспределение ресурсов. Москва: Издательство «Наука», 1985, с. 3–14.
##submission.downloads##
Опубліковано
Як цитувати
Номер
Розділ
Ліцензія
Авторське право (c) 2021 Андрій ХОМЯК, Віктор РОЗЕН, Галина СТАРОЖИЛОВА
Ця робота ліцензується відповідно до Creative Commons Attribution-NonCommercial-NoDerivatives 4.0 International License.
Авторське право на публікацію залишається за авторами.
Автори можуть використовувати власні матеріали у інших виданнях за умови посилання на журнал "Геоінженерія" як на місце першої публікації та на Національний технічний університет України "Київський політехнічний інститут імені Ігоря Сікорського" як на Видавця.
Автори несуть відповідальність за дотримання законів про авторське право. Важливо забезпечити, щоб жодна частина тексту чи ілюстрацій не з’являлась раніше і не повинна з’являтися в інших публікаціях без попереднього дозволу власника авторських прав.
Статті в журналі "Геоінженерія" публікуються на умовах ліцензії Creative Commons:- Автори залишають за собою право на авторство своєї роботи та передають журналу право першої публікації цієї роботи на умовах ліцензії CC BY 4.0, яка дозволяє іншим особам вільно розповсюджувати опубліковану роботу з обов'язковим посиланням на авторів оригінальної роботи та першу публікацію роботи у цьому журналі.
- Автори мають право укладати самостійні додаткові угоди щодо неексклюзивного розповсюдження роботи у тому вигляді, в якому вона була опублікована цим журналом (наприклад, розміщувати роботу в електронному сховищі установи або публікувати у складі монографії), за умови збереження посилання на першу публікацію роботи у цьому журналі.
