СПЕЦИФІКА МЕТОДОЛОГІЇ ПРОГНОЗУВАННЯ ВИРОБНИЧОГО ТРАВМАТИЗМУ ТА ПРОФЕСІЙНОЇ ЗАХВОРЮВАНОСТІ
DOI:
https://doi.org/10.20535/2707-2096.5.2021.230702Ключові слова:
прогнозування, травматизм, професійна захворюваність, працеохоронна діяльність, шкідливий фактор, інформаційно–аналітична системаАнотація
Мета. Обґрунтувати необхідність розробки нових науково–методичних основ прогнозування травматизму та профзахворюваності.
Завдання. Провести аналіз існуючих методів прогнозування травматизму та профзахворюваності, запропонувати новий алгоритм розрахунків їх рівнів, cформувати науково–методичні вимоги щодо інформаційно–аналітичної системи попередження виникнення професійних захворювань.
Результати дослідження. Сучасні методи прогнозування травматизму дають можливість оцінити ефективність профілактичних заходів. Однак, не існує універсального методу для аналізу стану профзахворюваності через різну специфіку цих явищ, які не дозволяють реально оцінити стан охорони праці у тій чи іншій галузі за конкретний проміжок часу. Тому, саме зниження рівня травматизму та профзахворювань у порівнянні з отриманими даними за методикою прогнозу, може свідчити про ефективність профілактичних заходів. Разом з цим, актуальним залишається питання створення інформаційно–аналітичної системи засобів індивідуального захисту (ЗІЗ).
Наукова новизна. Запропоновано створити спеціальний математичний апарат для визначення величини зниження збитків та інформаційно–аналітичну систему, що дозволить отримати прогнозовану оцінку профзахворюваності на підприємстві. Для отримання достовірного прогнозу важливим завданням є визначення середнього значення випадків за певний проміжок часу, що враховано в даній розробці.
Висновки та практичне значення. Існує багато методів аналізу виробничого травматизму та профзахворювань, однак, більшість з них непридатна для застосування щодо профзахворювань. Оскільки хронічні профзахворювання мають накопичуваний характер, то рівень профзахворюваності є більш прогнозованою величиною, ніж травматизм та аварії. Це дає можливість визначити «ступінь профзахворюваності» за умови фіксації часу перебування працівників в зоні впливу шкідливих факторів разом з довідниковими даними про умовну дозу впливу кожного шкідливого фактору.
Ключові слова: прогнозування, травматизм, професійна захворюваність, працеохоронна діяльність, шкідливий фактор, інформаційно–аналітична система.
Посилання
Р. І. Пахомов, Г. М. Гасій, І. О. Білоус та Т. В. Лаврут, «Аналіз, прогнозування та профілактика травматизму з важкими наслідками», Збірник наукових праць Харківського національного університету Повітряних Сил, № 2 (43), с. 139–144, 2015.
Т. Ю. Єрічева, «Виробничий травматизм: актуальні аспекти та методи аналізу причин», Вісник НТУ «ХПІ». Механіко–технологічні системи та комплекси, № 19 (1241), с. 131–135, 2017.
В. М. Стрілець та В. М. Лобойченко, «Вдосконалення методів експертних оцінок для розрахунку професійного ризику», Проблеми надзвичайних ситуацій: збірник наукових праць Національного університету цивільного захисту України, № 17, с. 198–205, 2013.
О. В. Третьяков, І. П. Харченко та Я. С. Піхота, «Підвищення достовірності показників статистичного методу оцінки виробничого травматизму», Науково–технічний збірник «Комунальне господарство міст». Технічні науки і архітектура, № 120 (1), с. 69–74, 2015.
О. В. Альбощій, Є. В. Доронін, О. В. Третьяков та В. І. Д’яконов, «Підходи до врахування професійного травматизму при плануванні діяльності підприємства», Науковий журнал «Інженерія природокористування», № 1 (11),с. 109–113, 2019.
В. І. Надрага, «Методичні засади оцінювання професійних ризиків», Економічний вісник Донбасу, № 2 (36), с. 193–199, 2014.
Л. П. Присяжна, В. О. Сметанкін, Л. М. Переверзєва та Н. В. Нємічева, «Класифікація методів аналізу травматизму», Вісник Харківського національного автомобільно–дорожнього університету, № 59, с. 60–63, 2012.
К. Н. Ткачук та О. Є. Кружилко, Прогнозування виробничого травматизму: монографія. Київ, Україна: Основа, 2014.
О. А. Трюхан, «Профілактика професійних захворювань: теоретичний аспект», Юридичний науковий електронний журнал, № 4, с. 66–69, 2018.
Л. М. Гордійчук, «Аспекти виробничого травматизму та професійна захворюваність», Науковий вісник Львівського національного університету ветеринарної медицини і біотехнологій імені С. З. Ґжицького, № 19 (76), с. 136–138, 2017.
О. Г. Левченко та Ю. О. Полукаров, «Передумови розроблення нової інформаційно–аналітичної системи оцінки комплексу шкідливих і небезпечних факторів під час зварювання та споріднених технологій», Геоінженерія: науково–технічний журнал, № 1, с. 57–65, 2020. DOI: https://doi.org/10.20535/2707-2096.1.2020.193986
##submission.downloads##
Опубліковано
Як цитувати
Номер
Розділ
Ліцензія
Авторське право (c) 2021 Юрій ПОЛУКАРОВ, Олена ЗЕМЛЯНСЬКА, Наталія КАЧИНСЬКА, Людмила МІТЮК
Ця робота ліцензується відповідно до Creative Commons Attribution-NonCommercial-NoDerivatives 4.0 International License.
Авторське право на публікацію залишається за авторами.
Автори можуть використовувати власні матеріали у інших виданнях за умови посилання на журнал "Геоінженерія" як на місце першої публікації та на Національний технічний університет України "Київський політехнічний інститут імені Ігоря Сікорського" як на Видавця.
Автори несуть відповідальність за дотримання законів про авторське право. Важливо забезпечити, щоб жодна частина тексту чи ілюстрацій не з’являлась раніше і не повинна з’являтися в інших публікаціях без попереднього дозволу власника авторських прав.
Статті в журналі "Геоінженерія" публікуються на умовах ліцензії Creative Commons:- Автори залишають за собою право на авторство своєї роботи та передають журналу право першої публікації цієї роботи на умовах ліцензії CC BY 4.0, яка дозволяє іншим особам вільно розповсюджувати опубліковану роботу з обов'язковим посиланням на авторів оригінальної роботи та першу публікацію роботи у цьому журналі.
- Автори мають право укладати самостійні додаткові угоди щодо неексклюзивного розповсюдження роботи у тому вигляді, в якому вона була опублікована цим журналом (наприклад, розміщувати роботу в електронному сховищі установи або публікувати у складі монографії), за умови збереження посилання на першу публікацію роботи у цьому журналі.
